Як гукнеш, так і відгукнеться

Написано . в . Опубликовано в Новости

У Посад-Покровському Білозерського району сільський голова вважає себе «і царем, і Богом» та встановлює свої правила. Та навіть більше того, дозволяє собі нешанобливе відношення до ветерана Великої Вітчизняної війни, не поважаючи ні вік, ні статус. Мешканці села обурені такою поведінкою очільника села.
В селі проживає родина ветерана Великої Вітчизняної війни та учасника бойових дій Олександра Кузьмича Маєвського. Непорозуміння родини з сільським головою виникли, як то кажуть, на рівному місці. Донька 91-річного ветерана Валентина Олександрівна розповіла, що на подвір’ї родини система водозабезпечення з часом стала не придатною для використання: труби поржавіли, вода протікала. Тому родина вирішила провести невеличкий ремонт та замінити труби, розпочавши земляні роботи біля свого подвір’я. В цей час повз подвір’я проїжджав сільський голова.
— Що ви тут робите, а ви дозвіл брали? – були перші слова сільського голови.
Родина була здивована, адже за весь час в селі на подібні роботи ніяких дозволів не видавалося. І роботи проводилися суто біля паркану, не руйнуючи асфальтного покриття дороги. Дійсно, це підтвердили й інші селяни, раніше не потрібно було мати ніяких дозволів. Воно то й так, але навіть, якщо і потрібно, то сільський голова з повагою до віку та статусу ветерана міг би і пояснити чоловікові поважного віку як має бути згідно закону. Тому Олександр Кузьмич, як свідомий та законослухняний громадянин, все таки вирушив до сільради за заповітним дозволом. Проте сільський голова зустрів ветерана агресивно:
— Я вам дозвіл не дам. Чого не прийшли зарані? – заявив очільник села.

— Так і повернувся батько ні з чим, — говорить донька. Тоді була вже сама зібралася йти до сільради, проте люди — сусіди- розрадили – все одно не дасть, сказали. Ось така неприємність для родини, ні за що, ні про що. Таке відношення, нібито ми злочин якийсь зробили, — розповіла схвильована донька ветерана.
Родина ветерана Маєвського звернулися за допомогою до комунгоспу, аби усунути неполадки з мережею. На прохання ветерана відгукнулися працівники, і пообіцяли допомогти відремонтувати в колодязі труби, коли в селі відключать водопостачання, щоб не завдавати незручності сусідам.
Складається враження, що представник влади в селі напевно забув, що людина, яка дожила до похилого віку, гідна поваги навіть тільки тому, що їй це вдалося. Далеко не всім дано таке величезне досягнення відчути мудрість своїх років. А навчитися розуміти ближнього і з повагою відноситися до літніх людей не так вже і складно. Адже якою буде старість кожного, багато в чому залежить від того, що сьогодні зроблено для батьків, старших сусідів, для тих, хто уособлює собою досвід і мудрість, хто зберігає традиції, для тих, хто дав життя. Старість потрібно поважати, адже недаремно народна мудрість каже: «Як гукнеш, так і відгукнеться».

http://ksza.ks.ua

Обратная ссылка с вашего сайта

Оставьте комментарий

138