На що сподіватися українським аграріям?

Поки що – на суцільні борги і злидні, вважає перший секретар Скадовського райкому КПУ Максим Кравцов

Українське суспільство останні півроку живе у страшному напруженні. Відрізаний Криму, жахлива війна на Донбасі, загиблі українські військові та мирні жителі. На цьому тлі якось затьмарилися оптимістичні гасла нинішньої влади про європейську інтеграцію і благополучне життя в ЄС.

На думку депутата Скадовської міськради Максима Кравцова, аграрній Херсонщині у нинішніх умовах взагалі буде дуже тяжко. На перенасичених продукцією і неконкурентоспроможних вітчизняних ринках в мирних умовах працювати було складно, а зараз – і поготів.

«Ми втратили Крим. І не тільки територіально і політично, а й економічно. Всі знають, що півострів повною мірою забезпечував себе хіба що фруктами. А звідки завозилося м’ясо, молоко, інші продукти харчування? З Херсонщини, насамперед з тих районів, що стали сьогодні прикордонними – Чаплинського, Каланчацького, Скадовського. Тепер для нашої області ця зона торгівлі перекрита. Тож мова навіть не про сотні тисяч, а мільйони гривень», — говорить Максим Кравцов.

Не краща ситуація і з Донбасом. Цей регіон теж завжди залюбки купував продукцію херсонських аграріїв. Але сьогодні в умовах війни херсонські фермери просто не ризикнуть постачати туди кавуни чи виноград. Та й мешканцям Донбасу нині це не потрібно. Знову втрати й збитки.

Та й це ще не все. На тлі постійного зростання курсу валют, стрімкого подорожчання паливно-мастильних матеріалів, зниження рівня життя громадян важко з оптимізмом дивитися на європейське майбутнє України. Експерти побоюються, що ситуація тільки погіршуватиметься і багато хто просто не доживе до того світлого і ситого майбутнього.

«Судіть самі. Хоча б на прикладі українського села. Люди там все життя тяжко працюють, використовуючи будь-яку можливість заробити. І якщо раніше селяни могли отримати якісь гроші на прожиття, приміром, від вирощування ранніх овочів, то сьогодні про це можна навіть не мріяти. Ринки збуту різко скоротилися, шалені ціни з’їдають всі прибутки. Додайте ще й кредити під 40-50 % річних, які попередній уряд на чолі з Азаровим видавав фермерам. Коментарі, як кажуть, зайві», — обурений молодий комуніст Максим Кравцов.

На його переконання, попереду у українського села — суцільні борги і злидні. Не врятує ситуацію і обіцянка Євросоюзу скасувати більшість ввізних митних ставок на ввезення нашої сільгосппродукції. ЄС може зробити це одразу, а нашій державі на подолання перехідного періоду знадобиться, на думку фахівців, щонайменше 10 років.

І це не єдина причина неможливості виходу на європейські ринки. Українські сільгоспвиробники навряд чи зможуть збувати свою продукцію в країни Європи, оскільки вона не є конкурентоспроможною. Але не з точки зору якості чи екологічності, а через упаковку, розфасовку, рекламу та маркетинг.

«Потрібно розуміти, що ринок Європи сформований, там немає зростання споживання продуктів населенням, там високі санітарно-гігієнічні вимоги. Біо-йогурт – це йогурт, зроблений на молоці корови, яка пасеться на зеленій траві цілий рік за дотримання всіх санітарно-гігієнічних вимог, а не йогурт з додаванням біфідобактерій, як вважають у нас», — коментує Максим Кравцов.

От і виходить, що українське село вкотре кинули напризволяще. І виживати доведеться, розраховуючи тільки на власні сили.

Андрій ВАСИЛЕНКО.