Люстрація по-українськи: кого, за що і на скільки

Написано . в . Опубликовано в Новости, Политика

Українська влада виконала одну з найголовніших вимог Майдану: 9 жовтня Президент Петро Порошенко підписав багатостраждальний Закон «Про очищення влади». Він, без сумніву, державі дуже потрібен. Але, здається, хотіли як краще, а вийшло, як завжди.

«Закон визначає правові та організаційні засади проведення перевірки держслужбовців з метою відновлення довіри до влади і створення умов для побудови нової системи органів влади відповідно до європейських стандартів, — говорить перший секретар Скадовського райкому КПУ Максим Кравцов. – Ніби все правильно. У цивілізованій країні громадяни мають довіряти владі. Але за новим законом під «каральну машину» потраплять не тільки корупціонери, силовики Януковича, судді, які приймали рішення під диктовку тодішньої влади, а й ті, хто сумлінно працював на благо народу».

Перелік осіб, котрі підлягають люстрації (а це звільнення і неможливість обіймати посади в органах державної влади від 3 до 10 років) надзвичайно широкий. Він стосується усієї владної вертикалі і охоплює усі керівні посади в центральному апараті та багато посад на місцевому рівні. Ще б пак: за словами прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, під процедуру очищення потраплять понад мільйон державних службовців. Воно ніби й правильно. От тільки б дровенят не наламати.

«Зрозуміло, що у такому стані, як зараз, державна машина вже нікуди не поїде. Потрібні глобальні зміни. Але, на мою думку, не можна люструвати всіх, не розбираючись. Не можна звільнити всіх суддів, всіх працівників прокуратури та міліції, всіх чиновників з адміністрацій та виконкомів рад лише через причетність їх Партії регіонів, в яку службовців заганяли силою. Ця процедура має стосуватися тільки тих, чия провина юридично доведена, хабарників, корупціонерів, крадіїв бюджетних коштів», — переконаний молодий комуніст Максим Кравцов.

Позиція КПУ і її лідера Петра Симоненка завжди була принциповою і незмінною: є юридичні підстави, є доведені факти порушення держслужбовцями законів — з речами на вихід. Та якщо це зведення політичних рахунків з опонентами, тоді для влади це — просто ганьба.

«На вимогу нового закону створюватимуться комісії, котрі розслідуватимуть і доводитимуть провину чиновників. Але ж комісія – це не судовий орган. І де гарантії, що вона діятиме об’єктивно і неупереджено?» — коментує Закон України «Про очищення влади» депутат Скадовської міськради Максим Кравцов.

Нам дуже часто ставлять у приклад ті європейські країни, де процедура люстрації вже пройшла. Мовляв, життя там тільки покращилося. Але жодна держава, в якій відбулася люстрація, не перебувала в умовах війни. Люстрація – це надзвичайно складний і болісний процес для будь-якого суспільства. Як свідчить іноземний досвід, на першому етапі вона завдає тяжкого удару державному механізму, утворюючи вакуум в його функціонуванні. Та якщо з таким потужним ударом в умовах мирного часу ще можна впоратися, то під час війни люстрація може стати нездоланним випробуванням. Всі розуміють, не один і не два службовці в процесі люстрації будуть звільнені безпідставно. Так було і в Польші, і в Чехії — країнах, люстрація в яких може вважатися зразковою. І вони це визнають. В українських реаліях очищення може призвести до «полювання на відьом». Тоді актуальною стане фраза з байки Крилова: «Ты виноват лишь тем, что хочется мне кушать».

Сергій СТЕПАНЕНКО.

 

Обратная ссылка с вашего сайта

Оставьте комментарий

124