Мінлива доля титана текстильної промисловості

Написано Adm в . Опубликовано в История

Саме у січні далекого1955 року випущений перший метр тканини, виготовленої на Херсонському бавовняно-паперовому комбінаті. Саме тоді вперше обласні газети повідомили: «Почав випускати продукцію гігант текстильної промисловості — Херсонський текстильний комбінат».

 На сторінках Великої радянській енциклопедії читаємо про далекі реалії радянської епохи: «Херсонський хлопчато-бумажный комбинат — одно из крупнейших текстильных предприятий СССР. Строительство начато в 1952. Первая очередь комбината вступила в строй в 1961, вторая — в 1964. В составе комбината 3 прядильно-ткацкие и отделочная фабрики. Выпускает мебельно-декоративные, костюмно-плательные, сорочечные, бельевые, платочные, ворсовые ткани и изделия из махровой ткани. Сырьём служит хлопок и искусственное вискозно-штапельное волокно. Комбинат вырабатывает 38,8 тыс. т пряжи и 194,3 млн погонных м ткани в год (1976). Объём реализованной продукции — 387 млн рублей (1976). Ткани комбината экспортируются во многие зарубежные страны.

 На комбинате осваиваются новые способы производства пряжи и ткани, совершенствуются технологические процессы, автоматизируются трудоёмкие работы по обслуживанию оборудования. Осуществляется техническое переоснащение производства. Челночные станки заменяются высокопроизводительными пневморапирными, внедряются пневмомеханические прядильные машины, основомотальные автоматы, новое отделочное оборудование. Награжден орденом Ленина (1966)».

 Колосальний задум

 Задум будівництва в Херсоні потужного текстильного підприємства народився в кабінетах радянського уряду ще в 1934 році. Початок закладки планувався в 1935 році. А щоб бавовник, що надходить на ХБК, був зібраний і попередньо оброблений, необхідна була відповідна техніка. У доповідній записці Наркомату важкої промисловості СРСР від 6 травня 1935 сказано: «Завод імені Петровського перший в СРСР перейшов на виробництво бавовнозбиральних машин і ворохоочисників, які до цього часу ввозилися з Америки».

Ознайомившись з проектом ХБК, Йосип Сталін на полях його пояснювальної записки зробив позначку: «Согласен, но только после создания сырьевой базы в области». Це послужило прямою вказівкою херсонським партійним і радянським органам про розвиток бавовництва в області. Проте розвинути, а головне — добитися позитивних результатів в незвичайній галузі рослинництва для Херсонщини було непросто. А початок Великої Вітчизняної війни припинив роботи в цьому напрямку. Але пил архівів не поглинув проект створення ХБК. Буквально через рік після звільнення Херсонщини від фашистських окупантів відроджується бавовництво.

Проект всесоюзного масштабу

Паралельно почали будувати бавовноочисні заводи в Херсоні, Каховці та Скадовську. 1 грудня 1944 р. на базі трикотажного цеху артілі «Комсомолка» в Херсоні (кут нинішніх вулиць Радянської та Робочої ) організували ткацьку фабрику імені Клари Цеткін. І хоча вже в березні 1963 вона була реорганізована в 4-е ткацьке виробництво ХБК, херсонці все одно іменували його «Комсомолкою».

Коли вирощування бавовни і його пробна обробка дали позитивні результати, прийшов час будівництва комбінату. 9 січня 1952 на адресу голови херсонського облвиконкому Т.Г. Барильника і міністра МВС України Т.А. Строкача прибуло повідомлення про рішення Ради Міністрів СРСР від 24 грудня 1951 № 24833 -р «Про відведення в північно-східній частині м. Херсона для будівництва бавовняного комбінату земельної ділянки площею 190 гектарів».

Кадри вирішують все

Закипіли роботи по зведенню корпусів, цехів, своєї ТЕЦ, прядильні та інших допоміжних споруд. Однак у міру надходження спеціальної техніки та обладнання ткацького виробництва їх монтаж на ХБК загальмувався: не вистачало фахівців. Тоді знову згадалося гасло «батька народів»: «Кадри вирішують все». Наставником освоєння виробництва текстильних тканин в Херсоні було обране російське місто Іваново. І не випадково. Адже саме там на трьох комбінатах (бавовняний, меланжевий, камвольний), а також на прядильно-оздоблювальній фабриці виробляли понад 20 % всієї ткацької продукції Радянського Союзу. Там же знаходилися вищі та середні навчальні заклади, що готували кадри для текстильної промисловості.

Щоб привернути іванівських фахівців у Херсон, була кинута безвідмовна «приманка»: надання житлоплощі. А ще були «підйомні», безкоштовний проїзд і провезення багажу, а також безпосередня близькість до курортів і санаторіїв Чорноморського узбережжя. У районі кута вулиць Чорноморської та Перекопської для іванівців терміново звели п’ятиповерхівки, які поклали початок майбутньому мікрорайону «ХБК». Судячи з кількості цих будинків, в Херсон з Іваново прибуло близько тисячі фахівців з сім’ями. З їх появою в місті народилися нові професії: ткач, прядильник, тростильник, колорист та інші.

Перші метри тканин ХБК справили іванівці в 1955 році. З часом вони навчили цьому херсонців. Комбінат освоїв 33 види тканин, по довжині річного випуску нею можна було б обернути всю земну кулю, і не один раз. Комбінат нагороджували перехідними прапорами, груди його робочих прикрашали ордени та медалі, а їхні кишені поповнювалися преміальними.

Падіння титану

Розпад СРСР під корінь підкосив ХБК. Він позбувся сировини і ринку збуту продукції. Відтоді комбінат почав занепадати. Незабаром це перейшло в агонію. Доля його вирішилася в Господарському суді Херсонської області, де 21 листопада 2005 року на першому засіданні заслухано «Справу про банкрутство ХБК». Пізніше приміщення та прилеглі території комбінату будо продано й нині реорганізовано в торгово-розважальний центр, а міць і сила Херсонського бавовняно-паперового комбінату стала історією.

Фото с сайта «Мой город — Херсон»

Обратная ссылка с вашего сайта

Оставьте комментарий

127